« КАМІННИЙ  ХРЕСТ» - новела про трагедію людини,позбавленої  можливості  жити  і працювати  на  рідній землі, психологічне  розкриття  теми  еміграції.

Тема: «Камінний хрест» - новела про трагедію людини, позбавленої можливості жити і працювати на рідній землі; психологічне розкриття теми еміграції.

Мета: прокоментувати зміст новели, розкрити емоційно-напружений драматизм ситуації, схарактеризувати образ головного героя – Івана Дідуха,розкрити символічні образи. Формувати в учнів внутрішнє переконання в тому, що людина по-справжньому буває щасливою тільки на своїй землі. Виховувати патріотів своєї держави.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: портрет В.Стефаника, репродукція картини В.Касіяна «На Краківському вокзалі», мультимедійна дошка.

Епіграфи:  -  Страшно сильно пишете Ви.

                   Так, якби-сьти витесували потужною рукою пам’ятник для свого

                    народу…

                                                                                                            О.Кобилянська

                    - Людський  біль цідиться крізь серце моє, як крізь сито і ранить                

                  мене  до крові.

                                                                                                             В.Стефаник

                                         

                                                  ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і суб’єктивного досвіду.

ВСТУПНЕ  СЛОВО  ВЧИТЕЛя

До Русова , батьківщини  В. Стефаника , як і до інших духовних центрів нашої  землі , ідуть літературні  паломники з усієї  України , з цілого  світу . Припадають серцем до зболеного  Стефаникового слова і  п’ють  цілющу воду зі   Стефаникової  криниці – тієї ,що й досі  стоїть  у його затишному обійсті .

1.     Перевірка домашнього завдання  

А) презентація життєвого і творчого шляху В.Стефаника творчою групою учнів (8-10 слайдів)

Б) відновити за датами основні події з життя письменника   (слайд 1)

                                               В.Стефаник

14  жовтня                                                                                  7 грудня

1871 р.                                                                                          1936 р.

                       1892     1895    1899     1900     1903    1915        

2.     Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

-1892-1900 р. Що це за дати?

(упродовж цих років із перервами, виконуючи волю батька, В.Стефаник вчився на медичному факультеті Краківського університету, який так і не закінчив, передовсім через заняття літературою).

Проживаючи в Кракові, він часто бував на вокзалі, який став пересильним пунктом виїжджаючих, які проходили медичну комісію, купували квитки і візи. Тут галичан обдурювали, шахрували, убивали. Про свої враження він писав О.Кобилянській :

 (Слайд 2) «Нині досвіта на двірці краківськім було 800 душ емігрантів… Насамперед виділи би-сте сотки синіх, спечених губів, потім кололи би Вас у серце ріжнобірві очі дівочі… Чули би-сте, як багато маленьких чобіток гримає по камінню…

        Потім ще виділи би-сте, як мами бігають  з плачем за пропавшими дітьми, як їх пани штурхають, як вони ридають. Поїзд рушає, жінки і чоловіки чіпляються єго, поліція і жандарми відкидають їх…

         На пероні лишаються жінки без чоловіків, діти самі без родичів і чоловіки без жінок. Шалений плач, ламання рук і прокльони»

-Мелодекламація уривка із вірша І.Франка «До Бразилії» (Супровід-мелодія пісні Б.Лепкого «Чуєш, брате мій…»)

Коли почуєш ти в тиші нічній

Залізним шляхом стукотять вагони,

А в них гуде, шумить, пищить, мов рій,

Дитячий плач, жіночі скорбні стони,

Важке зітхання і гіркий проклін,

Тужливий спів, дівочії дисканти,

То не питай: Се поїзд-звідки він?

Кого везе? Куди? Кому вдогін?

Се – емігранти.

ІІІ. Оголошення теми, мети, цілевизначення.

1)    Слово вчителя

Еміграція… Страшне слово. Під враженням від побаченого на вокзалі у Кракові 1899р. В Стефаник пише новелу «Камінний хрест», яка тоді ж і була надрукована в «Літературно-науковому віснику».

І темою нашого уроку буде…

2)    Робота в зошитах (учні записують тему, епіграфи уроку)

ІУ. Опрацювання навчального матеріалу.

1.Робота над терміном еміграція. (Дошка)

Еміграція – вимушена чи добровільна зміна місця проживання людей, переселення зі своєї батьківщини, країни, де вони народилися і виросли в інші  країни  з економічних, політичних, релігійних причин.

Еміграція має різні періоди. Давайте пригадаємо з історії.

(І хвиля – кінець ХІХ століття. Емігрувати до США, Канади, Аргентини.

ІІ хвиля – період між і та ІІ світовими війнами 30-і роки – репресії: емігрували українські поети і письменники.

-У 90-х роках ХХ ст.. українці у пошуках заробітку почали масово виїжджати за кордон, залишаючи батьків, дітей, дружин чи чоловіків.)

-Чи є, учні, таке місце на Україні, якого б не торкнулася еміграція?

-А що ви знаєте про емігрантів нашого села?

2.Розповіді учнів, записаних з уст родичів емігрантів.

3.Обговорення репродукції картини В.Касіяна «На Краківському вокзалі 1899 р.» (Слайд 3).

-Що спільного в цій картині, листі В.Стефаника до О.Кобилянської та розповідях наших учнів? (Опис зовнішності дітей і дорослих; обстановка, про яку йдеться в листі, ніби скопійована на полотно).

-Що вам нагадує ця картина в наші дні?

4. Робота з текстом твору

Учні , ви побачили картину , почитали уривки  з листа  Стефаника , послухали розповіді  своїх  однокласників , а зараз ми маємо дослідити стан  душі  емігранта , людини , яка покидає рідну землю.

Бесіда

-Хто головний герой новели «Камінний хрест»?.

Перша частина новели закінчується словами: «Отакий був Іван, дивний і з натурою, і з роботою». Чому Дідух – дивний?

Прототипом Івана Дідуха був русівський селянин, котрий листувався зі Стефаником після виїзду до Канади. Камінний хрест, що його поставив Дідух, ще й досі стоїть у Русові. (Слайд 4).

І розділ.

-         Чому письменник зображує паралельно коня й Івана? (У нас кажуть: «Працює, як кінь»).

-         Чому Дідуха звали в селі Переломаним?

-         Що ви дізналися про минуле Івана?

-         Чому головний герой не кидав того «тяжкого» горба, який забирав усі його сили?

-         Як вплинули на Івана  рекрутчина, смерть батьків і розорене господарство?

-         Чи можемо сказати, що Дідух був сильною особистістю?

ІІ розділ.

-         Чому Іван спросив ціле село? Які почуття переповнюють селянина?

-         Чому  Іван у гостей просив  прощення за все , що він ,може ,зробив їм  поганого протягом всього життя ? Коли людина просить прощення ?

-         Як реагує головний герой на плач дружини?

-         Які слова передають  його великий  розпач ?

ІІІ розділ.

-         Що стало причиною еміграції Дідуха та його земляків? Чи вірить він, що на чужині знайде своє щастя? Чи був він щасливий на  своїй  землі ?

-         Чим для Івана Дідуха  є розлука з рідною землею? Які слова передають трагізм становища? (- Катерино, що ти собі, небого, гадаєш…)

-         Що переважило в Іванові - любов до рідного краю чи любов до дітей?

-         Чи можемо за це осуджувати Дідуха?

-         Чому Іван називає Канаду  могилою ?

ІУ. Розділ.

-         Про що у 4 розділі просить Іван своїх односельців? Про що це свідчить?

-         За що люди шанують Івана?

-         Чому горб, на якому «вік свій збув», такий дорогий селянинові?»

(Іван Дідух увібрав у себе характер і мораль свого народу-хлібороба, його мудрість і почуттєвість. Кожне його слово – як важка сльоза, сповнена ніжної любові до рідної землі і нестерпного болю через необхідність розлуки з нею. У камінний хрест - символ його чесного трудового життя, він вкладає все найдорожче, що мав, а може, й власне серце. Чужина потребує робочих рук, здоров’я, а рідній землі потрібні ще й людська любов і сердечність).

У розділ.

-         Про що розмовляють селяни? Що їх хвилює? Які їхні слова є пророчими?

УІ розділ.

-         Що відбувається у 6 розділі? Чому ціла хата заридала?

-         Як цей прийом називається? (травестія - перевдягання, перевтілення). Де ми раніше його зустрічали? (І.П.Котляревський «Енеїда»)

-         Що сталося  потім ?

-         Яке враження справляє танець Дідуха на односельців? Пригадайте твори українських письменників, у яких танець передає психологічне напруження героїв. (Танець Чіпки в шинку, танець Анни й Михайла із «Украденого щастя», танець Івана Палійчука).

-         Що було  у їхньому танці ? ( розпач , втрата , безнадія ).

-         Що символізує танець Івана Дідуха? (трагізм й розпач прощання з рідним краєм).

5. Характеристика образів-символів, використаних у новелі «Камінний хрест».

Образи-символи: (зошит)

                       Пам'ять

Хрест             доля

                        Туга за рідною землею

                        Життя

Горб

                        Важка праця

                        Символ українського народу

Іван Дідух      основа життя

                        Родоначальник сім’ї

6. Робота в групах. Складання «Сенканів»

І група – хрест

ІІ група – горб

ІІІ група – Іван Дідух

У. Підведення підсумків.

- Учні, як ви думаєте,чому Іван поставив саме хрест, а не інший знак?

(хрест- символ страждання, смутку, символ початку і кінця).

Фразеологізми:

Нести свій хрест (доля)

Поставити на чомусь хрест (покінчити).

-Як ви думаєте, як склалася доля Івана Дідуха? Чи розбагатіє він? (Звичайно, адже змусив родити безплідний горб, вкладатиме всі сили і в далеку, але родючу землю). Чи буде щасливий Іван на чужині?

В.Стефаник листувався з Штефаном Дідухом. Ось що письменник писав: «Він ще довго жив у Канаді, але писав мені, що все чуже довкола нього і що його ферма йому немила, та його дітям добре поводитися.

УІ. Рефлексія.

Продовжіть речення:

Я не хочу щоб…

У майбутньому я буду все робити  для того щоб…

УІІ. Оцінювання. Домашнє завдання:

-         Дослідити походження прізвища Дідух.

-         Написати лист до дітей Івана Дідуха в Канаду.

      Заключне слово вчителя

-         А зараз повернемось до епіграфів нашого уроку…

Ми сьогодні припали  серцем до зболеного Стефаникового слова і напились  цілющої води зі Стефаникової  криниці – тієї , що й досі стоїть у його затишному  обійсті.

Звідти, де стоїть оселя письменника, видно, мов на долоні, всеньке село. А  на горбі, вдалині, бовваніє камінний хрест - пам’ятник  не лише родині Івана Дідуха, а пам’ятник тисячам українських селян-трудівників, які добровільно чи примусово виїздили в чужі землі, шукаючи кращої долі :  і тим, які знайшли її, «кращу долю», і тим, які, більше не побачивши рідну землю, засіяли своїми кістками чужі землі  .   Цей камінний хрест символізує нестерпні муки й терпіння всього нашого народу, який хилився під кам’яною вагою гніту, але не впав. І не впаде. Витримає, як витримав Дідух, самотужки висадивши хрест на горб.

    Революція гідності… Війна… Небесна сотня… Тисячі життів кращих з кращих… Але ми не здамося, хоча ціна занадто висока. Ми переможемо, бо ми двожильні, ми нездоланні. А зараз хвилиною мовчання ми вшануємо пам'ять українців, які з власної і чужої волі опинились на чужих землях, пам'ять героїв Небесної сотні, пам'ять героїв, які віддали своє життя за незалежність  України.